жири хімія презентація

жири хімія презентація

Презентация на тему жири к уроку по химии. Чтобы найти данную презентацию, порекомендуйте, пожалуйста, её своим друзьям в любой соц. После чего скачивание начнётся автоматически. Скачать эту презентацию. Получить код наши баннеры. Жири хімія презентація презентація на тему.

Склад жирів, їх утворення. Мета - розглянути поняття про жири як естери; - ознайомитись зі складом жирів, фізичними та хімічними властивостями, утворенням жирів; - з’ясувати біологічну роль жирів, їх поширення в природі. Склад і будова молекул. Очікуванні результати знати. Склад і будову молекул жирів вміти. Пояснювати хімічну природу жирів, суть хімічних реакцій - гідролізу і гідрування розуміти. Біологічну роль жирів. Дайте відповіді на запитання. Які сполуки називають спиртами. Що таке багатоатомні спирти. Які сполуки називають карбоновими кислотами. Що таке вищі карбонові кислоти. Яка загальна формула естерів. Гліцерин сн2 - он сн - он сн2 - он вищі карбонові кислоти насичені. С15н33соон пальмітинова с17н35соон стеаринова ненасичені. Загальна формула естерів. Склад і будова молекул н2с - о - со - с15н31 н2с - о - со - с17н35 н2с - о - со - с17н33 нс - о - со - с15н31 нс - о - со - с17н35 нс - о - со - с17н33 н2с - о - со - с15н31 н2с - о - со - с17н35 н2с - о - со - с17н33 трипальмітин тристеарин триолеїн h2с - о - со - r hc - o - co - r h2c - o - co - r тригліцерид. Хімічну природу жирів почали вивчати в першій половині іх ст. Синтез жиру тристеарину здійснив французький хімік м. Класифікація жирів тверді – тваринного походження (утворені насиченими карбоновими кислотами) рідкі – рослинного походження (утворені ненасиченими карбоновими кислотами – олії) фізичні властивості жирів тваринні жири – частіше тверді (яловичий, баранячий), але риб’ячий жир – рідкий. Рослинні – рідкі (соняшникова, лляна олія). Жири - легше за воду, нерозчинні у воді, розчиняються в багатьох органічних розчинниках. Хімічні властивості жирів 1. При окисненні 1 г жиру виділяється 37, 7 кдж енергії жири - біологічно активні речовини, що входять до складу клітин рослинних і тваринних організмів. Вкажіть серед органічних речовин жири. А) естери вищих карбонових кислот і етанолу; б) етери вищих карбонових кислот і гліцерину; в) естери вищих карбонових кислот і гліцерину; г) похідні спиртів 2. У природі зустрічаються жири. А) рослинного і тваринного походження; б) тільки тваринного походження; в) тільки рослинного походження; г) штучного походження 3. До складу твердих жирів входять залишки. А) насичених вищих карбонових кислот; б) альдегідів; в) ненасичених вищих карбонових кислот; г) неорганічних кислот 4. Для жирів характерні реакції. А) естерифікації і гідролізу; б) гідролізу і гідрування; в) гідрування і галогенування; г) піролізу і окиснення 5. Продуктом гідрування триолеїну є. А) гліцерин; б) тристеарин; в) олеїнова кислота; г) стеаринова кислота. Жири хімія презентація презентація до уроку з хімії в 9 класі на тему.

Гідроліз і гідрування жирів. Жири у природі, їх біологічна роль. Презентація до уроку з хімії у 9 класі на тему.

Жири у природі, їх біологічна роль зробить урок цікавим для учнів. Вона є наочним матеріалом до пояснення вчителя. Складена презентація з викладенням проведених етапів уроку.

Дана презентація є додатком до конспекту уроку з поданої теми. Закріпити знання про спирти, карбонові кислоти та естери; ознайомитись із будовою та складом жирів; вивчити їх хімічні властивості на прикладі гідролізу й гідрування. Розглянути поширення жирів у природі, їх біологічну роль, застосування. Дайте відповідь на запитання. Яка загальна формула спиртів. Які спирти називають багатоатомними. Які органічні сполуки називають карбоновими кислотами. Жири – це естери глiцеролу i вищих карбонових кислот що. Робота з підручником. Прочитайте статтю на. 165 - 166 і складіть схему “класифікація жирів” жири тверді (насичені кислоти) тваринного походження рослинного походження рідкі (ненасичені кислоти) с15н31соон с17н35соон. Етиловий спирт розчинення олії 2. Вода олія не розчиняється. Гра “зроби свій вибір” подані вам застосування жирів поділіть на групи. Застосування в організмах тварин і рослин 2. Застосування у техніці 3. Застосування у фармації. В організмах тварин і рослин. Запасні речовини еластичність шкіри теплоізоляція джерело води захист від пошкоджень джерело енергії виділення продуктів обміну речовин у техніці. Миловаріння висихаючі олії оліфа, фарба у фармації. Мазі спеціальні шампуні компреси вітаміни. А) гліцерин; б) етанол; в) пальмітинова кислота; г) метан. Д) стеаринова кислота. А) гідроліз; б) полімеризація; в) гідрування 4. А) етанол; б) гліцерин; в) метан; г) стеаринова кислота. А) водний гідроліз; б) гідрування; в)полімеризація; г) омилення. А) лавуазьє; б) бертло; в) ломоносов. А) пепсин; б) тироксин; в) ліпаза. А) бертло; б) шеврель; в) лавуазьє; г) ломоносов. А) мило; б) гліцерин; в) вибуxівку; г) маргарин д) парфуми; е) креми і мазі. Сн2 – о – со – с17н31 сн – о – со – с17н31 сн2 – о – со – с17н31 а) триолеїн; б) трипальмітин; в) тристеарин. Жирні кислоти – це органічні сполуки, до складу яких входить карбоксильна група та довгий вуглеводневий ланцюг. Гліцерин вищі кислоти сh2 - oh ненасичені насичені ch - oh ch2 - oh олеїнова стеаринова с17н33соон c17н35соон лінолева пальмітинова с17н31соон с15н31соон основні поняття. інколи називають жирною олією рідкі жири називають олією. Тверді жири тваринного походження називають салом. Деякі тверді тваринні і рослинні жири називають маслами. Кров ячий молочний жир і жир бобів какао. Мають меншу від одиниці питому вагу розчинні в органічних розчинниках не розчиняються у воді під звичайним тиском їх не можна перегнати, не розклавши. При нагріванні олій до 250° с їх молекули олій руйнуються, утворюючи при цьому шкідливий для здоров я акролеїн. Ненасичений жир – лянна олія швидко висихає під дією кисню повітря. При нагріванні до 150° с маргарин розкладається на гліцерин та насичені жирні кислоти і вітаміни руйнуються. Загальна назва жирів – тригліцериди. Назва жиру походить від назв кислот, які входять до його складу – триолеїн, тристеарин. Ефірні олії, терпентинова олія, мінеральні олії, солярове масло, синтетичні масла. Мінеральні олії також називають мінеральними оливами та мінеральними маслами. Ефірні олії, отримані з різних частин деяких рослин і з фізичного погляду подібні до жирів (олій), але хімічно вони дуже відрізняються від них. Зовсім не мають у своєму складі гліцеринових ефірів жирних кислот, а містять у собі різні спирти, альдегіди та органічні сполуки. Мінеральні олії — добуваються перегонкою нафти, і складаються з вуглеводнів та зовсім не мають у своєму складі гліцеринових ефірів жирних кислот. Номенклатура (більш детально) звичайний жир складається з ліпідів, не жирових та азотовмісних речовин, вуглеводів та мінеральних елементів. Чистий жир являє собою складні ефіри триатомного спирту гліцерину сн2он — снон — сн2он і різноманітних жирних кислот. Серед них можуть бути. Насичені жирні кислоти, наприклад пальмітинова с15н31соон і стеаринова с17н35соон, ненасичені жирні кислоти (у тому разі з одним подвійним зв язком — наприклад олеїнова кислота с17н33соон); з двома — лінолева кислота і з трьома ліноленова кислотаподвійними зв язками, а також з потрійним зв язком, наприклад тариринова кислота с17н31соон), або навіть чотири (як у арахідонової кислоти) подвійні зв язки між атомами вуглецю, — і трапляються лише в рослинних жирах і так званому риб ячому жирі, в організмі людини не синтезуються, але потрібні для багатьох біохімічних процесів, і тому їх відносять до незамінних продуктів живлення. У рослинному й тваринному світі налічується близько 1300 видів жирів, але елементний склад їх відносно мало коливається й дорівнює в середньому, %. Хімічний склад жирів. Шляхом гідролізу (омилення) жири легко розщеплюються на гліцерин і жирні кислоти, причому різні кислоти проявляють неоднакову стійкість до дії високих температур імікроорганізмів. Так, насичені жирні кислоти досить стійкі не тільки при звичайних температурах, але й при нагріванні навіть до 400 °c вони важко втрачають свою карбоксильну групу й не розкладаються. Досить стійкими є й ненасичені жирні кислоти з одним подвійним зв язком (типу олеїнової). Ненасичені кислоти із двома й більшим числом подвійних зв язків менш стійкі; вони окислюються, твердіють, стають темними, набирають неприємного запаху.

На це потрібно звертати увагу при використанні їх. Вони легко окислюються й полімеризуються, а при нагріванні до 300 °c розпадаються з розривом вуглецевого ланцюга й утворенням суміші насичених і ненасичених вуглеводнів жирного ряду.

Для хімічної характеристики жирів й інших ліпідів визначаються температура плавлення й числа — йодне, омилення й кислотності. Жири хімія презентація жири. Біологічна роль жирів. 3 жири або товщі органічні речовини, які є сполукою складних ефірів трьохатомного спирту (гліцерину) і жирних кислот. У хімії називаються тригліцеридами. Жири або товщі органічні речовини, які є сполукою складних ефірів трьохатомного спирту (гліцерину) і жирних кислот. 4 жири тваринного походження мають при кімнатній температурі, як правило, тверду консистенцію, риб ячий жир та більшість рослинних жирів - рідку.

З рослинних жирів твердими є масло какао та пальмове масло. Жири тваринного походження мають при кімнатній температурі, як правило, тверду консистенцію, риб ячий жир та більшість рослинних жирів - рідку.

5 жири становлять головний компонент таких продуктів харчування, як вершкове масло, рослинні олії, маргарин, смалець, свиняче сало та сир. Жири становлять головний компонент таких продуктів харчування, як вершкове масло, рослинні олії, маргарин, смалець, свиняче сало та сир. 6 нормальної комплекції доросла людина має у своєму організмі 9 - 12 кг жиру.

При надлишку жиру в організмі виникає ожиріння. Нормальної комплекції доросла людина має у своєму організмі 9 - 12 кг жиру.

В органiзмi людини в нормi мiститься 10 - 20% жиру, але при наявностi деяких порушень жирового обмiну його кiлькiсть може змiнюватися. 7 жири широко поширені в природі. У рослинах вони накопичуються переважно в насіннях, у плодовій м якоті, у тваринних організмах - у сполучній, підшкірній і жировій тканині. Жири широко поширені в природі. Естері, бензині, хлороформі. Головним критерієм, за яким ці речовини об єднали в одну групу, є те, що вони не розчиняються у воді, але добре розчиняються у неполярних органічних розчинниках. Мила - натрієві й калієві солі вищих карбонових кислот - здавна виготовляли варінням жирів з лугом. Французький хімік клод жозеф жоффруа (1685 - 1752) дією сильної неорганічної кислоти на мило добув масну на дотик суміш. Він припустив, що добута маса є жиром. Досліджуючи її властивості, науковець виявив, що це не так. Гідроліз жирів - хімічна реакція, за допомогою якої 1779 р. Шведський хімік карл вільгельм шеєле виявив. Один з продуктів гідролізу (розкладання під дією води) жирів - гліцерин. Непересічне значення мало відкриття ним у продуктах дії водних розчинів лугів і кислот на різноманітні жири раніше невідомих сполук. Ними виявилися вищі карбонові кислоти – стеаринова, пальмітинова, олеїнова. Сорок років потому марселен бертло встановив структуру гліцерину і з нього та вищих карбонових кислот синтезував жир. Отже, склад і структуру природних жирів було доведено експериментально.